Олександр кониський молитва за україну

Подробное описание: Олександр кониський молитва за україну - с детальным описанием, специально для Вас!

Текст песни Хорова капела ім.О.Кошиця – Молитва за Україну

Молитва за Україну
Слова: Олександр Кониський
Музика: Микола Лисенко

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Ти її просвіти,
В чистій любові до неї,
Ти нас, Боже, зміцни.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд свій зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
Та многая, многая літа.

Prayer for up Ukraine
Words : Oleksandr Konisky
RM: Mykola Lysenko

Oh great , єdiny ,
We keep up Ukraine ,
I Volya svitu promіnnyam
Tee її osіni .

Svіtlom science i Znannya
Tee її Prosvita ,
In chistіy lyubovі to neї ,
Tee us, O God , zmіtsni .

Pray, God єdiny ,
We keep up Ukraine ,
Vsі svoї petting th bounty
Tee on people svіy zverni .

Give yomu will, let yomu share
Give good svitu , Happiness ,
Give me, O God, the people
That much, much lіta .

Олександр кониський молитва за україну

Текст песни Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну

Боже, Великий, Єдиний,
Нам Україну храни.
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Ти її просвіти,
В чистій любові до краю
Ти її осіни.
Дай, волю,
Дай доброго світа
Щастя – дай Боже народу
І многая, многая, літа.

Перевод песни Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну

Боже, Великий, Единый,
Нам Украину храни.
Свободы и мира лучами
Ты ее осени.
Светом науки и знания
Ты ее просвещения,
В чистой любви к краю
Ты ее осени.
Дай волю,
Дай доброго света
Счастье – дай Бог народа
И многая, многая, лета.

Посмотреть популярные тексты песен и переводы Микола Лисенко, Олександр Кониський:

  • Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну

Ещё песни этого исполнителя: Микола Лисенко, Олександр Кониський (все тексты песен и переводы)

Не знаете кто поет песню Молитва за Україну? Ответ прост, это Микола Лисенко, Олександр Кониський. Найти слова к музыке, текст песни и иногда даже аккорды здесь не сложно, обычно чтобы найти песню по словам, нужно ввести в поиске пару слов из песни и нажать кнопку поиск. Можете теперь использовать текст и слова этой песни в караоке или просто подпевать, включив свой mp3 плеер. Не нужно пытатся перевести песню на русский или английский язык, перевод песни Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну уже есть на текстпесни2.ру, а скачать текст песни т.е lyrics можно выделив его мышкой.
Просмотров за все время у Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну: [149]

Молитва за Україну

Кожну неділю в нашому храмі наприкінці Літургії співається церковний гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Пропонуємо вам ознайомитись з історією цього урочистого музичного твору, який називається «Молитва за Україну».

Цікаво, що Архиєрейський собор УПЦ КП від 21 жовтня 2010 року у пункті 5 прийняв рішення, яке доповнює цей текст. Ось як він виглядає
” Враховуючи традицію виконання «Молитви за Україну» (текст О. Кониського, музика М. Лисенка) у храмах після богослужіння та вважаючи слушним зауваження, що у існуючих варіантах тексту цього твору відсутнє жодне згадування Святої Тройці, Її Божественних Осіб чи Господа нашого Ісуса Христа, що не характерне для православних молитов, звернених до Бога, замінити під час виконання у храмах УПЦ Київського Патріархату «Молитви за Україну» слова «Світлом науки і знання…» на слова «Світлом Христової правди…». У такому варіанті «Молитва за Україну» вже багато років виконується у деяких київських храмах і цілком сприйнята віруючим народом”..

Кониський Олександр — Молитва за Україну

Шкільні твори

“Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка

Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка “Молитва”.
Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна діаспора, пісня єднала людей з далекою батьківщиною, живила їхні патріотичні почуття.

“Щастя дай, Боже, народу. ” (За піснею на слова О. Кониського “Молитва за Україну”)

Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського “Молитва за Україну”. Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність:
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
О. Кониський, обравши форму молитви, на довгі роки й десятиліття проклав своєму творінню шлях до сердець справжніх патріотів.

Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського “Молитва”

Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль.
Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково.

Читайте так же:  Молитвы вечерние на старославянском

Молитва Олександра Кониського

директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського

“Можна любити Україну так, як її любив Кониський, але більш, як він, — любити не можна”, — говорили про відомого українського письменника, педагога й громадського діяча другої половини ХІХ століття Олександра Яковича Кониського його сучасники. Увесь свій вік він боронив інтереси українства, не йдучи на жодні компроміси, “будив сонних і письмом і словом”, горів любов’ю до України і цим вогнем запалював серця своїх численних духовних вихованців. За цим вогнем любові стояли реальні справи, а далекоглядність Кониського, його талант бачити перспективу і віра в те, що Україна своє осягне, вражають і сьогодні. Навіть свій найвідоміший твір, духовний гімн “Молитва за Україну”, що від 1885 року звучить в українських храмах, написав для дитячого хору. Він щиро вірив, що зі словами його молитви “Боже Великий, єдиний, Русь-Україну храни…” зростатимуть громадяни майбутньої незалежної держави. У серпні цього року виповнюється 180 років від його Дня народження.

Олександр Кониський народився на Чернігівщині. Рано лишившися без батька, перші уроки грамоти отримав від матері й діда. Пізніше його відвезли до “Сирітського дому” в Чернігові. Там в 11 років почав писати вірші рідною мовою, за що його, першого учня, відрахували з місцевої гімназії. Не вдалося закінчити й Ніжинський ліцей: бідність і недуга очей змусили полишити навчання. Проте це не завадило Кониському проявити свій природний талант у літературі й громадських справах. На життя заробляв адвокатською практикою, склавши екстерном університетські іспити.

Друга половина ХІХ століття увійшла в історію українського руху насамперед активною культурно-просвітньою діяльністю Громад, одним із лідерів яких був О. Я. Кониський. 1859 р., перебуваючи на судовій службі в Полтаві, став фундатором українських недільних шкіл і громадських бібліотек, автором перших підручників — “Українських прописів” та “Арихметики”. У цей же час гострив і своє публіцистичне перо, співпрацюючи з петербурзькою “Основою”. Пантелеймон Куліш, познайомившись у Полтаві з Олександром Кониським, застерігав: “Мусили його за руки держати, щоб з патріотизму не зашкодив собі, — і зашкодив таки”. За подвижницьку діяльність на ниві просвіти рідного народу та “українську пропаганду” 1863 р. його без суду заслали до Вологди, згодом ще далі — в Тотьму. Покарали не стільки за діяльність, скільки за переконання.

Кожен, хто бував у господі О. Кониського, згадував його унікальну книгозбірню. Завсідник цього “клубу” Михайло Грушевський відзначав: “Великим атракціоном була його бібліотека, зложена головно з українських видань… але на шафах, де вона містилась, причіплені були папірці з написами, що книжки можна читати… але додому вони не позичалися нікому”. Напис “книг з дому не даю” запам’ятався і Сергію Єфремову. Свою унікальну бібліотеку Олександр Кониський зберігав для нащадків.

Прагнучи об’єднати всі українські сили, О.Кониський ініціював створення Загальноукраїнської організації (1897), від якої пішли численні політичні партії початку ХХ ст. Його справедливо називають одним із найактивніших і найпослідовніших речників ідеї Української академії наук. Він був не лише одним із фундаторів Товариства імені Шевченка у Львові (1873) та ініціатором перетворення його на Наукове товариство імені Шевченка (1892), а й стратегом цієї першої національної наукової інституції, послідовно обстоюючи думку про створення на базі НТШ Української академії наук. Для нього НТШ було “завжди незвичайно миле, як доброму батьковому серцю найлюбіший син”.

Провідник ідеї національної єдності українців Галичини та Наддніпрянщини, патріот соборної України, Олександр Якович після Емського указу 1876 р., що поставив поза законом українське слово, книжку та українство взагалі, активно переносить свою діяльність у Галичину, називаючи її “літературною Січчю”. Поруч із Володимиром Антоновичем, Олександром Барвінським, Юліаном Романчуком став ідейним натхненником, “моральним батьком” політики українсько-польського порозуміння. Результатом досягнутої угоди була перша на українських землях кафедра історії України, заснована у Львівському університеті. Саме заходами О. Кониського 1894 р. професором цієї кафедри було затверджено 28-річного випускника Київського університету, його похресника в громадських справах Михайла Грушевського. В одному з листів до приятеля з Кубані він із гордістю писав: “І кафедра, і професор — цілком наші діти!”

Олександра Кониського по праву вважають засновником шевченкознавства. Важко заперечити той факт, що статус націо­нального генія Тарас Шевченко отримав саме заходами Кониського. Реорганізуючи Товариство імені Шевченка як наукове, першочерговим завданням вважав написання життєпису того, чиє ім’я носить Товариство. Виконувати власну настанову випало самому. Він став автором найповнішої на кінець ХІХ ст. біографії Т. Шевченка, яку Іван Франко назвав найкращим пам’ятником і Шевченкові, і самому авторові. Поклав цим початок шевченкознавства. Мріяв видати щоденник і листи Кобзаря, зібравши найповнішу на кінець ХІХ ст. збірку кореспонденцій поета. Розшукував невидані автографи його творів, видрукував і “Пробу улаштовання хронології до творів Тараса Шевченка” з посвятою своєму духовному учневі М. Грушевському. Незавершені проекти продовжили його вихованці й сподвижники. О. Кониський — автор численних оповідань і публіцистичних праць, які за умов царської цензури підписував псевдонімами чи криптонімами, яких мав понад сотню, а серед них улюблений — “Верниволя”.

Сутність усіх величних справ, до яких був причетний Олександр Кониський, актуальна і на початку ХХІ ст. У своїх щоденникових нотатках під назвою “Думки й помітки” 29 грудня 1883 р. це кредо він визначив так: “Всю вину… звертають у нас на політичний наш устрій і кажуть: “Вигоїти сей недуг може лишень Конституція”. Навряд чи так воно! Корінь лиха, неморальности лежить в природі тих людей: лихі добутки його можна зменшити лишень добрим моральним вихованням, а сего то у нас і Біг-ма, і ніяка Конституція не дасть його”.

Читайте так же:  Как привлечь в Свою жизнь любовь молитвы

На могилі Олександра Кониського на Байковому кладовищі стоїть стилізований козацький хрест, до якого приходять помолитися за Україну та пом’янути її славного сина.

МОЛИТВА – Олександр Якович Кониський (1836-1900) – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою до Господа. Молитва це велика духовна сила, яка очищає розум, заспокоює душу, вселяє надію. Молитва це розмова вірянина з Богом.

У своєму творі „Молитва”, яку О. Кониський написав у 1885 році, він попросив у Господа найсокровеннішого — хранити Україну від бід.

Цей твір є високопатріотичним, його ще називають духовним гімном українського народу.

„Молитву” також виконують як церковний гімн України. Музику до твору написав відомий український композитор Микола Лисенко.

МОЛИТВА

Боже великий, єдиний.

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний.

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Осінети — освітити, зробити радісним.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Поясни, який настрій створює пісня. Які елементи твору допомагають створити такий настрій?

2. Випиши з тексту пісні в зошит ужиті тут дієслова. Зверни увагу, що вони виражають прохання. Чому автор використав дієслова саме в такій формі?

3. Назви слова, які надають твору урочистого звучання. Що означає вираз многая літа? Чому саме цими словами закінчується твір?

4. Опиши, яким ти уявляєш ліричного героя твору. Яке його ставлення до Батьківщини ? Відповідаючи, цитуй текст пі сні.

5. Прочитай народну легенду про дівчину-Україну. Проаналізуй, чи є зв’язок мі ж народною легендою і „Молитвою” О. Кониського.

НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

— Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

— Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчин а хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

1. Поясни, чому пісню О. Кониського „Молитва” називають духовним гімном українців.

Олександр кониський молитва за україну

«… я написав «Молитву» руських дітей, а М. Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику, котра дуже усім сподобалась. На лихо, у нас не можна її надрукувати, а, на нашу думку, варто було б той гімн розповсюдити і в селах, і в школах Галичини. Тим-то я післав «Молитву» з нотами до високоповажного Володимира Шухевича, просячи його поради, як би то надрукувати, щоби «Молитва» була надрукована ще в Маї. Хотів би знати думку Шухевича, Вахнянина та інших композиторів, жду Вашої відповіді. Ваш щирий Перебендя».

Так писав 26 березня 1885 р. Олександр Кониський Богдарові (Богданові) Кирчіву, священикові, письменнику й відомому в Галичині громадському діячеві, з яким був пов’язаний щирою приязню. Думка ж Володимира Шухевича, шанованого в краї етнографа, публіциста і дійсного члена Наукового товариства ім.Шевченка (до речі, діда командувача УПА Р.Шухевича) важила в українському громадському середовищі на той час чимало.

В.Шухевич відписав: «Твір прекрасний, але для дітей трудний. Я і Вахнянин пробували вчити зі своїми учнями, але трудно…»

Принагідно Шухевич просив Лисенка, аби той дещо «полегшив» музику, а коли композитор на побажання не зважив, Шухевич передав «Молитву» до друку.

Це був єдиний твір на музику Лисенка релігійного змісту. І він одразу набув у Галичині шаленої популярності. А за наших часів став духовним Славнем України.

Автор слів «Молитви», знаний громадський діяч, письменник, перекладач, видавець, педагог Олександр Якович Кониський (псевдоніми – О.Верниволя, Ф.Горовенко, О.Перебендя, Полтавець) народився в селі Переходівка (нині Ніжинський район Чернігівської області). Дворянський рід Кониських був шанованим і вельми старовинним: на той час налічувалося йому понад 400 років.

Дитинство Олександра минуло у місті Ніжині, про яке він згадував: «Ніжин — місто невелике. Водночас воно було осередком просвітництва Чернігівщини та півночі Полтавщини. Тут красувався тоді Безбородьків ліцей. До того ж за Ніжином було славнозвісне минуле історичне, особливо торгашеське, тому серед людності було вдосталь людей із статками».

О.Кониський закінчив Ніжинське дворянське училище, Чернігівську гімназію. Після невдалої спроби отримати вищу освіту в Ніжинському юридичному ліцеї, а затим військової служби, — від 1854р. мав роботу в Кримінальній палаті у Полтаві. Здав екстерном іспити на кандидата правничих наук, після селянської реформи 1861р. зайнявся адвокатською практикою.

Читайте так же:  Католические утренние молитвы

Від 1858 р. почав друкуватись у «Черниговском Листке». Ставши на службу в Полтаві, організував недільні школи та самотуж готував для них підручники: «Українські прописи», «Арифметика, або щотниця», «Граматка або перша читанка задля початку вченья».

Брав участь у роботі київської «Громади». Будучи членом Київської міської ради, домагався запровадження у школах української мови.

1863р. Кониський був обвинувачений у «малоросійській пропаганді» та без суду засланий до Вологди, а потім – до Тотьми.

1865р. отримав дозвіл виїхати за кордон для лікування, за рік повернувся в Україну і мешкав у Катеринославі під поліцейським наглядом. Писав, займався адвокатською практикою.

1872р.,після скасування нагляду, оселився у Києві. Активно друкувався як фахівець із цивільного процесу в журналі «Судебный вестник». Працював у газеті «Кіевскій Телеграфъ».

Тісно контактував із галицькими діячами культури та науки, став одним із засновників Літературного Товариства ім. Т. Шевченка у Львові , згодом ініціював перетворення його на Наукове Товариство ім. Т. Шевченка. Усіма можливостями підтримував український літературно-науковий і політичний часопис «Правда».

1897 р. заснував Всеукраїнську спільну організацію, покликану згуртувати національно свідому українську інтелігенцію. Тоді ж створив видавництво «Вік», яке впродовж 15 років існування видало понад 100 книг українською мовою.

Літературну діяльність Олександр Кониський розпочав 1858 р. У своїх поетичних,прозових та драматичних творах непохитно обстоював національну ідею. Поезії «Я не боюсь тюрми і ката», «На похорон Т. Шевченка» стали дуже популярними в українському середовищі. У прозових творах тяжів до зображення українських інтелігентів, натхненних національною ідеєю та прагненням нести народові просвіту (повісті «Семен Жук і його родичі», «Юрій Ґоровенко»).

Помер О.Я.Кониський 12 грудня 1900 р. у Києві.

До великих здобутків Олександра Кониського, крім широко відомої «Молитви», належить створення першої ґрунтовної біографії Тараса Шевченка «Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя» (у двох томах) та переклад Шевченкового «Щоденника».

Починаючи від 1920-х років твори О.Кониського були заборонені радянською владою. Коли його і згадували у літературознавчих статтях, то лише як «націоналіста».

У 80-і роки минулого століття Олександр Кониський повернувся до української літератури. 1990р. були перевидані його монографія «Тарас Шевченко-Грушівський» та переклад «Щоденника» Т.Шевченка.

У Львові, Дрогобичі, Дніпрі вулиці названі його ім’ям.

Молитва за Україну

едакція О. Кошиця)

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Видео (кликните для воспроизведения).

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Молитва за Україну

Кожну неділю в нашому храмі наприкінці Літургії співається церковний гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Пропонуємо вам ознайомитись з історією цього урочистого музичного твору, який називається «Молитва за Україну».

Цікаво, що Архиєрейський собор УПЦ КП від 21 жовтня 2010 року у пункті 5 прийняв рішення, яке доповнює цей текст. Ось як він виглядає
” Враховуючи традицію виконання «Молитви за Україну» (текст О. Кониського, музика М. Лисенка) у храмах після богослужіння та вважаючи слушним зауваження, що у існуючих варіантах тексту цього твору відсутнє жодне згадування Святої Тройці, Її Божественних Осіб чи Господа нашого Ісуса Христа, що не характерне для православних молитов, звернених до Бога, замінити під час виконання у храмах УПЦ Київського Патріархату «Молитви за Україну» слова «Світлом науки і знання…» на слова «Світлом Христової правди…». У такому варіанті «Молитва за Україну» вже багато років виконується у деяких київських храмах і цілком сприйнята віруючим народом”..

Кониський Олександр — Молитва за Україну

Шкільні твори

“Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка

Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка “Молитва”.
Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна діаспора, пісня єднала людей з далекою батьківщиною, живила їхні патріотичні почуття.

“Щастя дай, Боже, народу. ” (За піснею на слова О. Кониського “Молитва за Україну”)

Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського “Молитва за Україну”. Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність:
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
О. Кониський, обравши форму молитви, на довгі роки й десятиліття проклав своєму творінню шлях до сердець справжніх патріотів.

Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського “Молитва”

Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль.
Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково.

Читайте так же:  Молитва за родителей короткая

Текст песни Хорова капела ім.О.Кошиця – Молитва за Україну

Молитва за Україну
Слова: Олександр Кониський
Музика: Микола Лисенко

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Ти її просвіти,
В чистій любові до неї,
Ти нас, Боже, зміцни.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд свій зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
Та многая, многая літа.

Prayer for up Ukraine
Words : Oleksandr Konisky
RM: Mykola Lysenko

Oh great , єdiny ,
We keep up Ukraine ,
I Volya svitu promіnnyam
Tee її osіni .

Svіtlom science i Znannya
Tee її Prosvita ,
In chistіy lyubovі to neї ,
Tee us, O God , zmіtsni .

Pray, God єdiny ,
We keep up Ukraine ,
Vsі svoї petting th bounty
Tee on people svіy zverni .

Give yomu will, let yomu share
Give good svitu , Happiness ,
Give me, O God, the people
That much, much lіta .

Олександр кониський молитва за україну

Текст песни Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну

Боже, Великий, Єдиний,
Нам Україну храни.
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Ти її просвіти,
В чистій любові до краю
Ти її осіни.
Дай, волю,
Дай доброго світа
Щастя – дай Боже народу
І многая, многая, літа.

Перевод песни Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну

Боже, Великий, Единый,
Нам Украину храни.
Свободы и мира лучами
Ты ее осени.
Светом науки и знания
Ты ее просвещения,
В чистой любви к краю
Ты ее осени.
Дай волю,
Дай доброго света
Счастье – дай Бог народа
И многая, многая, лета.

Посмотреть популярные тексты песен и переводы Микола Лисенко, Олександр Кониський:

  • Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну

Ещё песни этого исполнителя: Микола Лисенко, Олександр Кониський (все тексты песен и переводы)

Не знаете кто поет песню Молитва за Україну? Ответ прост, это Микола Лисенко, Олександр Кониський. Найти слова к музыке, текст песни и иногда даже аккорды здесь не сложно, обычно чтобы найти песню по словам, нужно ввести в поиске пару слов из песни и нажать кнопку поиск. Можете теперь использовать текст и слова этой песни в караоке или просто подпевать, включив свой mp3 плеер. Не нужно пытатся перевести песню на русский или английский язык, перевод песни Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну уже есть на текстпесни2.ру, а скачать текст песни т.е lyrics можно выделив его мышкой.
Просмотров за все время у Микола Лисенко, Олександр Кониський – Молитва за Україну: [149]

МОЛИТВА – Олександр Якович Кониський (1836-1900) – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою до Господа. Молитва це велика духовна сила, яка очищає розум, заспокоює душу, вселяє надію. Молитва це розмова вірянина з Богом.

У своєму творі „Молитва”, яку О. Кониський написав у 1885 році, він попросив у Господа найсокровеннішого — хранити Україну від бід.

Цей твір є високопатріотичним, його ще називають духовним гімном українського народу.

„Молитву” також виконують як церковний гімн України. Музику до твору написав відомий український композитор Микола Лисенко.

МОЛИТВА

Боже великий, єдиний.

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний.

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Осінети — освітити, зробити радісним.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Поясни, який настрій створює пісня. Які елементи твору допомагають створити такий настрій?

2. Випиши з тексту пісні в зошит ужиті тут дієслова. Зверни увагу, що вони виражають прохання. Чому автор використав дієслова саме в такій формі?

3. Назви слова, які надають твору урочистого звучання. Що означає вираз многая літа? Чому саме цими словами закінчується твір?

4. Опиши, яким ти уявляєш ліричного героя твору. Яке його ставлення до Батьківщини ? Відповідаючи, цитуй текст пі сні.

5. Прочитай народну легенду про дівчину-Україну. Проаналізуй, чи є зв’язок мі ж народною легендою і „Молитвою” О. Кониського.

НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

— Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

— Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчин а хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Читайте так же:  Автор музыки православной молитвы песнь ПреСвятой Богородице

1. Поясни, чому пісню О. Кониського „Молитва” називають духовним гімном українців.

Олександр кониський молитва за україну

«… я написав «Молитву» руських дітей, а М. Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику, котра дуже усім сподобалась. На лихо, у нас не можна її надрукувати, а, на нашу думку, варто було б той гімн розповсюдити і в селах, і в школах Галичини. Тим-то я післав «Молитву» з нотами до високоповажного Володимира Шухевича, просячи його поради, як би то надрукувати, щоби «Молитва» була надрукована ще в Маї. Хотів би знати думку Шухевича, Вахнянина та інших композиторів, жду Вашої відповіді. Ваш щирий Перебендя».

Так писав 26 березня 1885 р. Олександр Кониський Богдарові (Богданові) Кирчіву, священикові, письменнику й відомому в Галичині громадському діячеві, з яким був пов’язаний щирою приязню. Думка ж Володимира Шухевича, шанованого в краї етнографа, публіциста і дійсного члена Наукового товариства ім.Шевченка (до речі, діда командувача УПА Р.Шухевича) важила в українському громадському середовищі на той час чимало.

В.Шухевич відписав: «Твір прекрасний, але для дітей трудний. Я і Вахнянин пробували вчити зі своїми учнями, але трудно…»

Принагідно Шухевич просив Лисенка, аби той дещо «полегшив» музику, а коли композитор на побажання не зважив, Шухевич передав «Молитву» до друку.

Це був єдиний твір на музику Лисенка релігійного змісту. І він одразу набув у Галичині шаленої популярності. А за наших часів став духовним Славнем України.

Автор слів «Молитви», знаний громадський діяч, письменник, перекладач, видавець, педагог Олександр Якович Кониський (псевдоніми – О.Верниволя, Ф.Горовенко, О.Перебендя, Полтавець) народився в селі Переходівка (нині Ніжинський район Чернігівської області). Дворянський рід Кониських був шанованим і вельми старовинним: на той час налічувалося йому понад 400 років.

Дитинство Олександра минуло у місті Ніжині, про яке він згадував: «Ніжин — місто невелике. Водночас воно було осередком просвітництва Чернігівщини та півночі Полтавщини. Тут красувався тоді Безбородьків ліцей. До того ж за Ніжином було славнозвісне минуле історичне, особливо торгашеське, тому серед людності було вдосталь людей із статками».

О.Кониський закінчив Ніжинське дворянське училище, Чернігівську гімназію. Після невдалої спроби отримати вищу освіту в Ніжинському юридичному ліцеї, а затим військової служби, — від 1854р. мав роботу в Кримінальній палаті у Полтаві. Здав екстерном іспити на кандидата правничих наук, після селянської реформи 1861р. зайнявся адвокатською практикою.

Від 1858 р. почав друкуватись у «Черниговском Листке». Ставши на службу в Полтаві, організував недільні школи та самотуж готував для них підручники: «Українські прописи», «Арифметика, або щотниця», «Граматка або перша читанка задля початку вченья».

Брав участь у роботі київської «Громади». Будучи членом Київської міської ради, домагався запровадження у школах української мови.

1863р. Кониський був обвинувачений у «малоросійській пропаганді» та без суду засланий до Вологди, а потім – до Тотьми.

1865р. отримав дозвіл виїхати за кордон для лікування, за рік повернувся в Україну і мешкав у Катеринославі під поліцейським наглядом. Писав, займався адвокатською практикою.

1872р.,після скасування нагляду, оселився у Києві. Активно друкувався як фахівець із цивільного процесу в журналі «Судебный вестник». Працював у газеті «Кіевскій Телеграфъ».

Тісно контактував із галицькими діячами культури та науки, став одним із засновників Літературного Товариства ім. Т. Шевченка у Львові , згодом ініціював перетворення його на Наукове Товариство ім. Т. Шевченка. Усіма можливостями підтримував український літературно-науковий і політичний часопис «Правда».

1897 р. заснував Всеукраїнську спільну організацію, покликану згуртувати національно свідому українську інтелігенцію. Тоді ж створив видавництво «Вік», яке впродовж 15 років існування видало понад 100 книг українською мовою.

Літературну діяльність Олександр Кониський розпочав 1858 р. У своїх поетичних,прозових та драматичних творах непохитно обстоював національну ідею. Поезії «Я не боюсь тюрми і ката», «На похорон Т. Шевченка» стали дуже популярними в українському середовищі. У прозових творах тяжів до зображення українських інтелігентів, натхненних національною ідеєю та прагненням нести народові просвіту (повісті «Семен Жук і його родичі», «Юрій Ґоровенко»).

Помер О.Я.Кониський 12 грудня 1900 р. у Києві.

До великих здобутків Олександра Кониського, крім широко відомої «Молитви», належить створення першої ґрунтовної біографії Тараса Шевченка «Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя» (у двох томах) та переклад Шевченкового «Щоденника».

Починаючи від 1920-х років твори О.Кониського були заборонені радянською владою. Коли його і згадували у літературознавчих статтях, то лише як «націоналіста».

У 80-і роки минулого століття Олександр Кониський повернувся до української літератури. 1990р. були перевидані його монографія «Тарас Шевченко-Грушівський» та переклад «Щоденника» Т.Шевченка.

У Львові, Дрогобичі, Дніпрі вулиці названі його ім’ям.

Молитва за Україну

едакція О. Кошиця)

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

Видео (кликните для воспроизведения).

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Олександр кониський молитва за україну
Оценка 5 проголосовавших: 1

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here